1. Ми, всі тут є дочасні гості,
Не рідна наша тут земля,
/: Не має нашої частини,
Це все чуже для нас друзья. :/

2. Хоч ми живемо тут, міркуєм,
Що ніби наши воно все,
/: Собі все більше набуваєм,
Щоб все сказать, ось це моє. :/

3. Ох, як ми часто забуваєм
Що ми, всі, тільки гості тут,
/: Про день заплати забуваєм,
Коли на суд нас приведуть. :/

4. Ми при відході з цього світу,
Залишимо своє добро,
/: Не треба буде нам багатства,
Там не потрібно вже воно. :/

5. Нащо даремно турбуватись,
Марноті серце віддавать?
/: І брат на брата, нащо злитись?
Це все прийдеться залишать. :/

6. Робити треба і трудитись,
Хоч ми є гості тільки тут,
/: А серцем треба веселитись,
Іти до Бога, в небеса. :/